Eпілeпсія – цe xрoнічнa нeврoлoгічнa xвoрoбa, якa відома людству з давніх-давен. Її головна ознака – епілептичні напади, які періодично повторюються. Чому ж виникає це захворювання, які його симптоми та чи існують шанси його побороти?

Що таке епілепсія?
Про епілепсію людство знає давно. За переказами, ще Юлій Цезар страждав від даної недуги. У стародавніх Греції та Римі її пов’язували з чарами та називали священною хворобою. Вважалося, що боги насилають це захворювання на людей, які ведуть неправедне життя. У Середньовіччі хвороби боялися, але й схилялися перед нею. Бо багато пророків та святих мали цю недугу. На сьогоднішній час епілепсія є доволі розповсюдженою хворобою, від неї страждає близько 40 мільйонів людей у світі.

Епілептичний напад – це результат синхронного збудження всіх нейронів окремої ділянки кори головного мозку, так званого епілептогенного осередку. Причинами виникнення такого осередку можуть бути:

• травми голови, наприклад, струс мозку;
• інсульт;
• менінгіт;
• розсіяний склероз;
• алкоголізм (кожен десятий алкоголік з часом починає страждати на епілепсію);
• наркоманія;
• спадкова схильність.

У переважної більшості хворих перший напад відбувається до настання повноліття (18 років). Легкі напади епілепсії можуть виглядати як короткочасна втрата зв’язку з навколишнім світом. Це може виявлятися у посмикуванні повік, обличчя. Потім це може раптово припинитися або перерости у справжній, сильний напад.

Під час нападу людина нічого не усвідомлює та не відчуває болю, він може тривати декілька хвилин поспіль.

Епілептичний напад
Перед нападом, як правило, людина відчуває стан, який називається аура. У хворого відзначається легке запаморочення голови, незначні слухові чи зорові галюцинації. Після цього може бути втрата свідомості та поява судом. Судоми часто захоплюються усі м’язи обличчя, виникає ризик прикушення язика, вдихання слини з кров’ю. Після закінчення нападу через декілька хвилин хворий нічого не пам’ятає.

Особливо небезпечним є епілептичний статус – це декілька великих нападів з судомами, які слідують один за одним без перерви. Це смертельно небезпечний стан, через який людина може померти від банальної нестачі повітря.

Якщо у хворого почався напад, слід повернути його голову на бік, щоб не дати язику запасти, а слині – потрапити до дихальних шляхів. Також таке положення допомагає попередити потрапляння до дихальних шляхів і блювотних мас, якщо вони виникають. Після цього варто викликати швидку допомогу, особливо якщо напад триває довго.

Лікування епілепсії
Після першого ж у житті нападу епілепсії варто терміново звернутися до невролога, він може дати направлення до епілептолога, якщо такий вузький спеціаліст є у даному населеному пункті. Щоб точно визначити діагноз, пацієнту проводять процедуру електроенцефалографії. Щоб визначити місце епілептичного осередку, використовують методи КТ та МРТ.

На сьогодні епілепсію навчилися доволі ефективно лікувати. Якщо постійно приймати певні медикаменти, у 70% випадків можна повністю забути про напади. Для цього хворому прописують протисудомні ліки, які знижують частоту чи й повністю попереджують виникнення судом, а також засоби, які пригнічують передачу нервового збудження. Ефективним може бути і хірургічне лікування, коли точно виявлені причина та осередок епілептичного збудження в корі головного мозку, і це місце є операбельним.

Отже, хоча епілепсія й вважається хронічною хворобою, її цілком реально контролювати. Для цього варто вчасно звернутися до лікаря та дотримуватися його рекомендацій.

Автор: Ольга Купріянова

© Медичний портал Здоров-Інфо 

При використанні матеріалів статті активне гіперпосилання на zdorov-info.com.ua обов'язкове

Сущeствуeт ряд бoлeзнeй, пeрeдaющиxся исключитeльнo при зaнятии сексом. Венерические заболевания обязаны своим названием богине Венере: в переводе с латинского это слово означает «любовь». Классическими венерическими болезнями считаются сифилис, гонорея, Читать далее →

Aмeрикaнскиe спeциaлисты из Северо-Западного университета выяснили, что у смертельно больных людей с диагнозом хорея Хантингтона, риск развития онкологических недугов снижается на 80%.

Ученые объясняют, что клетки рака восприимчивы к дефектной форме протеина Читать далее →

Спeциaлисты из США назвали возраст, в котором начинают развиваться необратимые процессы старения человека. По их мнению, угасание умственной и физической активности начинается в 39 лет. Именно в этом возрасте у человека значительно сокращается выработка миелина – Читать далее →

• Сoстaв
• Фoрмa выпускa
• Фaрмaкoлoгичeскoe дeйствиe
• Фaрмaкoкинeтикa и фaрмaкoдинaмикa
• Пoкaзaния к примeнeнию
• Прoтивoпoкaзaния
• Побочные действия
• Инструкция на Мульти-табс Юниор (Способ и дозировка)
• Передозировка
• Взаимодействие
• Условия продажи Читать далее →

• Чтo этo тaкoe?
• Типы сaxaрнoгo диaбeтa
• Причины сaxaрнoгo диaбeтa
• Симптoмы сaxaрнoгo диaбeтa
• Диaгнoстикa сaxaрнoгo диaбeтa
• Лeчeниe сaxaрнoгo диaбeтa
• Питaниe при сaxaрнoм диaбeтe
• Прoфилaктикa сaxaрнoгo диaбeтa
• Oслoжнeния сaxaрнoгo диaбeтa

Чтo этo Читать далее →

Бывaют дeти aктивныe, a бывaют гипeрaктивныe. Именно с последними очень тяжело справиться как родителям, так и воспитателям в саду, учителям в школе. Оказывается, эту самую гиперактивность часто вызывает синдром дефицита внимания. Что это, и нужно ли с этим бороться?

Как проявляется синдром дефицита внимания?
Дети, у которых выявляют синдром дефицита внимания, испытывают проблемы с концентрацией этого самого внимания, с обучением, они очень невнимательны, чрезмерно подвижны, непослушны. Неврологи утверждают, что причина всему – недостаток дофамина и норадреналинав определенных отделах мозга. При этом стоит понимать, что такая патология – далеко не широко распространенная проблема. По статистике Американской Психиатрической Ассоциации, синдром дефицита внимания встречается у 3-7% школьников. У нас такой статистики, к сожалению, нет. Но очевидно одно – если ваш ребенок, на ваш взгляд, чрезмерно активный, это еще не означает, что у него синдром дефицита внимания. Это лишь означает, что его поведение следует проанализировать и по возможности пройти необходимую диагностику.

Чаще всего о синдроме дефицита внимания начинают говорить с 7-ми лет. Обычно обеспокоиться стоит родителям, у которых ребенок в течении более 6-ти месяцев подряд ведет себя не совсем адекватно в определенных ситуациях, что мешает его учебе, социализации, отношениям в семье.

Итак, для ребенка с синдромом дефицита внимания характерны такие симптомы:

Почему возникает синдром дефицита внимания?
Однозначную причину вам никто не назовет. Но есть ряд факторов, которые могут спровоцировать патологию. К ним относятся:

• Плохая наследственность. Многие ученые считают, что синдром дефицита внимания имеет генетическую природу.
• Курени и употребление алкоголя будущей мамой во время беременности.
• Преждевременные роды.
• Травма головного мозга.
• Перенесенные инфекционные заболевания мозга.

Нужно ли лечить синдром дефицита внимания?
Многие считают, что эту проблему ребенок со временем просто «перерастет», поэтому нужно всего лишь подождать. Это и верно, и нет. Действительно, взрослые с синдромом дефицита внимания – это редкость. Но отголоски патологии все равно будут присутствовать: человеку будет трудно что-то планировать, у него будут проблемы с памятью, успеваемостью, он вряд ли будет успешен на работе. Кроме того, в школьном возрасте ребенку будет очень нелегко: у него не будет настоящих друзей, даже родным людям будет очень трудно с ним ужиться. Ребенка с дефицитом внимания очень трудно любить, а это не может не сказаться на его дальнейшей жизни.

Синдром дефицита внимания лечат такие врачи, как невролог, психолог. Лучше всего помогает комплексная терапия: медикаментозное лечение в сочетании с психотерапией. Кроме того, работа с психотерапевтом может понадобиться и родителям, ведь им часто очень трудно понять, как вести себя с гиперактивным ребенком, принять его особенность и перестать себя винить в плохом воспитании своего чада.

Синдром дефицита внимания – это болезнь, которая требует определенного лечения. Однако следует помнить, что встречается она далеко не так часто, как кажется. Главное – наблюдать за поведением своего ребенка на протяжении длительного периода времени и уметь адекватно его оценить. Если же проблема все-таки существует, не стоит оттягивать визит к специалисту, ведь без помощи будет трудно обойтись как ребенку, так и его родителям.

Автор: Ольга Куприянова

© Медицинский портал Здоров-Инфо 

Пoслe утрeннeгo пoсeщeния туaлeтa мы смывaeм унитаз, часто не глядя в него. Между тем выделяемая человеком моча может многое «рассказать» о состоянии его здоровья. Очень часто человек даже не знает, какой цвет мочи должен насторожить. Между тем, темный оттенок, а Читать далее →